ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Вчора ввечері я повернувся з Києва, де на запрошення Президента України, у складі Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій брав участь у заходах, приурочених до 20-річчя незалежності України.

23 серпня, в середу, нас запросили на офіційну програму в Національний Палац «Україна», де після виступу Президента України відбувся концерт.

У День Незалежності України, 24 серпня, після відвідин Президентом України та членами уряду храму Української Православної Церкви (Московського Патріархату), відбулося урочисте зібрання біля пам’ятника Святому Володимиру, куди запросили всіх інших членів Всеукраїнської Ради Церков.

У своєму зверненні Президент висловив надію на добре майбутнє для України, а також висловив “щиру подяку духовним отцям, керівникам і представникам всіх конфесій, релігійних організацій, які діють в Україні, сприяють розвитку і духовному відродженню нашого народу, миру та злагоді в українському суспільстві”.

Говорячи про позитивні моменти святкування, хотілося б також зазначити, що незважаючи на багато труднощів або негативні події, Бог є сьогодні на устах людей, і це було видно з різних виступів. Побажання Божих благословень звучали з вуст політиків і культурних діячів, і я думаю, що це відмінна позитивна риса нашої країни. Молимося і віримо, що Бог буде і в серцях нашого народу, що дасть надію на добре майбутнє для всієї України!

Фото надане прес-службою ВСОЄХБ

ДОЛЯ УКРАЇНИ – В БОЖИХ РУКАХ!

Сьогодні – 20-річчя незалежності України. За ці роки відбулося чимало важливих подій в історії нашої країни. І незважаючи на багато труднощів, я вірю в добре майбутнє для нашого народу. Бог дав нам слово про те, що Україна буде хлібною та духовною житницею світу, і я вірю, що так і буде!

Часто ми схильні звинувачувати в своїх бідах існуючу владу і покладати надії на правителів, які змінюють один одного. Але в людях легко розчаруватися, тому Біблія закликає нас сподіватися на Бога і молитися за владу.

Добрі зміни в країні можливі тільки в тому випадку, коли народ залишає злі шляхи і звертається до Бога. Гріхи людей є перешкодою до Божих благословень, як написано: «переступи ваші відділювали вас від вашого Бога, і ваші провини ховали обличчя Його від вас, щоб Він не почув» (Іс.59: 2). Але покаяння і відродження духовності веде до зростання моральності, чесності, відповідальності людей, і тоді країна починає процвітати!

Тому, я закликаю кожного віруючого – продовжувати молитися за Україну і проповідувати Євангеліє. Від цього залежить майбутній добробут нашої країни, яка має велику долю від Бога!

З Днем Незалежності України!

ЦАРСТВО БОЖЕ – НАШ ВИБІР

Кожен з нас народився і живе в якійсь країні, де є певні кордони, закони, уряд, і як громадяни своєї країни, ми маємо рахуватися з цими законами.

Але Біблія говорить ще про одну державу, яка також має свої закони, свою територію і свого Царя. На відміну від земних царств, у ньому немає болю і сліз, жорстокості та несправедливості. Воно перебуває вічно, і не залежить від політичних настроїв та економічної нестабільності. Наповнене життям з надлишком, радістю і благословенням, сьогодні це Царство відкрито для кожного, хто потребує його! Але так було і буде не завжди.

Почавши Своє служіння і проповідуючи Євангеліє Царства, Ісус Христос сказав: “Збулися часи, і Боже Царство наблизилось” (Марка 1:15), “На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених, щоб проповідувати рік Господнього змилування“ (Луки 4:18-19).

Царство Боже – це територія Божої любові, безпеки, милості і благодаті, це «праведність, і мир, і радість у Дусі Святім». Були часи, коли люди хотіли мати Царство Боже і його благословення, і не могли. Але з приходом Ісуса Христа настав «рік Господнього змилування». Сьогодні – період часу, коли Царство Боже є близьким до кожної людини, але кожен обирає сам – на чиїй території йому бути.

Одного разу Ісус сказав, що Царство Небесне подібне одному цареві, який влаштував шлюбний бенкет для свого сина. Запрошених були багато, але коли настав час вечері, і цар послав раба сказати запрошеним, що все готово, «зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені! А другий сказав: Я купив собі п’ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені! І знов інший сказав: Одружився ось я, і через те я не можу прибути» (Луки 14:17-20).

Усі ці люди були настільки зайняті своїми «невідкладними» справами, що пропустили найголовніше в житті, назавжди втративши свій шанс.

Колись літо закінчується і настає осінь. Час благодаті буде не завжди. Наше життя не обмежується земним, і попереду нас чекають Небеса або пекло, Царство Боже або царство темряви. Третього не дано. Хтось, ще живучи на цій землі, буде щасливий і радісний, а хтось буде злитися і заздрити. Хтось буде наслідувати життя вічне, а хтось піде у вічну загибель.

Закликаючи учнів слідувати за Ним, Ісус завжди залишав вибір за ними. Як і всі інші, вони займалися своїми справами, жили своїм життям. Але вони побачили у Христі щось набагато більше та краще, ніж було у них, і пішовши за Ним, ніколи не були розчаровані.

Царство Боже наблизилося, вибір – за нами!

ПЕРЕМОГА НАД СПОКУСАМИ

Поки ми живемо на цій землі, різні спокуси атакуватимуть нас з усіх боків. Вседозволеність і теорія гуманізму, яка пропагує так звану “свободу” людини, дають про себе знати на кожному кроці, стверджуючи: “Якщо сильно хочеться, то можна!”. Як же протистояти спокусам?

Роблячи правильний вибір!

Ми спокушуємось із різних причин. Перш за все, допускаємо їх самі, тому не варто обманювати себе і звинувачувати когось. Біблія каже: “Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує. Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною“ (Як.1:13-14).

Щоразу, зустрічаючись зі спокусами, перед нами стоїть вибір – як поступити, що робити? Гамуючи голос Духа Святого, продовжувати грішити, або зупинитися? Обрати Бога і Його заповіді, чи диявола і гріх? Набагато легше “скласти весла” і здатися на свавілля своїх бажань. Але куди складніше плисти проти течії, проти натовпу, проти всього грішного світу, якщо це буде необхідно!